ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ та ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ
Четвер, 30.03.2017, 19:42
Меню сайту
Категорії розділу
Тема №1 [13]
Енергія і енергоефективність у світі праці та професії
Тема №2 [10]
Енергоспоживання та екологічні проблеми
Тема №3 [5]
Потенціал енергоефективності у побуті
Тема №4 [2]
Потенціал енергоефективності в галузі
Джерельна база [7]
Рекомендовані інформаційні джерела
Контроль знань [15]
Позаурочна робота [8]
Конкурси, олімпіади, проекти
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Файли » Тема №2

Екологічні проблеми зелених тарифів
21.11.2014, 16:32

Актуальним та активно обговорюваним питанням на даний час є будівництво малих ГЕС, зокрема у карпатських регіонах – Закарпатській (до 330 споруд), Івано-Франківській (50-150), Львівській (до 20) областях. Зведення ГЕС не є новим явищем для України, адже існувало воно ще у 50-60 роках 20 століття. Втім досьогодні збереглося 48 малих гідроелектростанцій, більшість яких вимагає реконструкції. Серед них, наприклад, Теребле-Рикська, Гайворонська, Корсунь-Шевченківська, Стеблівська, Ладижинська та інші.

Технічний стан діючих ГЕС відзначається повністю зношеним основним гідросиловим, гідротехнічним і електротехнічним устаткуванням; наявністю несправностей у спорудженнях напірного фронту, що є причиною виникнення аварійних ситуацій; замуленням водоймищ; ростом забору води на неергетичні потреби; розмивами кріплень, тощо. Очевидно, держава не може залагодити наявні проблеми, а, вносячи зміни до Закону України «Про електроенергетику», доручаючи Національній комісії регулювання електроенергетики України затвердити Порядок установлення, перегляду та припинення дії «зеленого»[1] тарифу для суб’єктів господарської діяльності, ще більше ускладнює швидке вирішення даного питання. Більше того, створює нові проблеми.

Розглянемо позитив у будівництві більше п’ятисот малих ГЕС у Карпатах:

  • будівництво малих ГЕС допомагає вирішити проблему поліпшення енергопостачання численних споживачів;
  • малі ГЕС, які використовують природні водяні напори, не характеризуються негативним впливом на довкілля;
  • за «зеленим» тарифом населення куплятиме енергію по ціні 21, 04 – 36,48 коп./кВт*год.

Тепер детальніше про негативні наслідки такого будівництва:

  • створення перешкод для нересту риб;
  • зменшення кількості, а то і зникнення рідкісних видів риб, занесних до Червоної Книги України чи таких, що перебувають на межі зникнення: струмкова форель, лосось дунайський, харіус європейський та інші мешканці місцевих водоймищ;
  • висихання, пересихання води в річці;
  • засмічення річок, адже захисні решітки, які ставляться для перешкоджання потрапляння у турбіни риби, спиняють рух усього (пластик, дерев’яні уламки, тощо), що несе течія;
  • руйнування дамб при повені, створення небезпеки затоплення при повенях;
  • зіпсуті гірські ландшафти, втрата туристичної привабливості, втрата джерела прибутку для місцевих жителів;
  • можлива зміна русла річки;
  • зміна цільового призначеня земель водного фонду на землі енергетики.

Якщо звернутися до досвіду будівництва ГЕС за кордоном, то відмінності помітні. Наприклад, у Австрії та інших європейських країнах будівництво ГЕС триває кілька років, а йому передують 5-10 років досліджень, пошуків та розрахунків, щоб максимально вписатися в природні умови, зменшити вплив на довкілля, врахувати всі можливості, щоби звести якнайбільш гармонійну і безпечну для природи та людей ГЕС.

Крім цього, гідроелектростанції будуються значно меншими і на значно більших відстанях одна від одної. А останнім часом в Австрії простежується зворотній процес: у приватних власників скуповують малі ГЕС і руйнують з надією, що природа зможе відновитись. Поштовхом до цього став висновок про те, що прибуток насправді досить мізерний, а шкода, що завдається природі, – велика і непоправна.

Натомість у нас час на погодження будівництва вимірюється місяцями, негативного впливу на довкілля, як пишуть у висновках, немає, а обладнання розраховане не на ті потреби. Адже захисна сітка або з такими малими отворами, що перед трубами накопичується все сміття, або з такими великими, що разом з рибою все сміття потрапляє у турбіни. І беруться підприємці не за найкращі для довкілля проекти, а лише там, де перепад напруги найбільший, а відповідно й нажива буде максимальною.У наших реаліях обирають не ті місця, де будуть мінімальні ризики та не буде впливу на довкілля; не враховуються критерії природо-територіальних умов, геологічної будови;проекти будівництва ретельно приховуються від громади.

Категорія: Тема №2 | Додав: haychina5230
Переглядів: 444 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Кошик
Ваш кошик порожній
Пошук
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites